Vytynanka

This site-specific installation repeats a recent practice in Ukraine of taping windows to reduce the amount of flying glass shards during explosions and shock waves from air raids, a practical solution to reduce casualties. This practice was revived from the archives during the First and Second World Wars, when people also taped their windows for the same purposes. Here, this layered pattern of tape over glass serves as both a gesture of solidarity and a metaphor, grounding viewers in the line of thought of their relation to the ongoing war. These taped windows are more than a response to physical threat; they also became an element that embodied hope and gave a certain sense of control that many have lacked at the very beginning of the full-scale invasion.

Ця інсталяція повторює нещодавно поширену в Україні практику: заклеювання вікон клейкою стрічкою, щоб зменшити кількість скла, що розлітається, у разі ударної хвилі під час повітряних тривог, що з’явилося як практична спроба зменшити кількість втрат. Ця практика була відновлена ​​з архівів досвіду часів Першої та Другої світових війн, коли люди також заклеювали скотчем свої вікна, сподіваючись зменшити шкоду від битого скла. Тут цей багатошаровий візерунок стрічки на склі служить і жестом солідарності, і метафорою, закріплюючи глядачів у руслі думок щодо їхнього відношення до війни, що триває. Ці заклеєні вікна — це більше, ніж відповідь на фізичну загрозу; вони також стали елементом, який втілив надію та дав відчуття певного контролю, якого багатьом бракувало на самому початку широкомасштабного вторгнення.